ZVUCAR - В януть Троянди

О,
На столі коньяки свічі,
Тиша душить як петля.
Вітер б'ється у мої вікна
І знову веде до тебе зла.
У дзеркалі твоє обличчя з'являється між
Темних днів.
І тільки серце точно знає,
Чому я знову сюди прийшов.
В'януть троянди в саду,
І серце б'ється в кров.
Я казав: «Тебе не хочу», але знову —
І знову любов.
В'януть троянди в саду,
І знову тиснеться злість.
Без тебе я не витягну.
І знову пробачу —
Я знову.
Ах, ти без слова все розписала.
Де я мав у тебе роль?
Так холодно мене зламала
За мою сліпу любов.
Перевернула всю мою душу, як
Ножем по-живому йшла.
А я з букетом знову йду —
Вже як хлопчисько без тями.
В'януть троянди в саду,
І серце б'ється в кров.
Я казав: «Тебе не хочу», але знову —
І знову любов.
В'януть троянди в саду,
І знову тиснеться злість.
Без тебе я не витягну,
І знову пробачу —
Я знову.
Я досягнув, довлюблявся.
Саму пастку я зайшов тобі.
У почуттях я клявся,
А тепер лиш біліков.
Я не став тобі ніким,
Але став собі ворогом.
Ти забрала мій спокій —
Тихо, не відчула мою біду.
В'януть троянди в саду
І серце б'ється в кров.
Я казав: «Тебе не хочу»,
Але знову —
І знову любов.
В'януть троянди в саду,
І знову тиснеться злість.
Без тебе я не витягну,
І знову пробачу —
Я знову.
О,
О.