Tdrk - Форс-Мажор

Ти кажеш: "Ти змінився". Я кажу: "Та це прогрес.
Я просто перестав робити вигляд, що я принц".
Ти хочеш стабільності? Я теж її хотів, але в мене навіть вай-фай ловить через раз.
Який там мир? Ти читаєш мої чати, ніби слідчий із кіно.
Я кажу: "Там нічого". Значить, точно є кіно.
Ти питаєш: "Хто ця Лєра?" Я кажу: "Та це клієнт".
Тільки дивно, що клієнт шле сердечка кожен день.
Я не токсик, я просто з характером.
Мій характер це окремий кримінальний фактор.
Ти хотіла бед бою? Отримала весь комплект.
Тепер не кажи, що інструкції до мене не було.
Ти грюкаєш дверима, я грюкаю словами.
Ми обоє чемпіони по красивих драмах.
Ти кидаєш все. Я кажу: "Ну буває".
Через двадцять хвилин ти де? І все починається знову.
Я головний по твоїх проблемах.
Ти головна по моїх нервах. Між нами любов, як бій без правил.
Хто кого перший, той і програв.
Ти кажеш: "Ди!" Я кажу: "Не можна, бо без тебе навіть кава не допоможе".
Ми знову сваримось, ніби це спорт, а потім миримось.
І знову рекорд. Я прийшов додому.
Тиша, як у храмі. На столі записка: "Все буває.
Ми з тобою квити". Я прочитав раз, прочитав другий.
На третьому зрозумів почерк твій.
Значить, ще не кінець. Ти забрала речі, навіть мій улюблений плед.
Кажеш, це назавжди? Ну, звісно, до п'ятниці.
Привіт! Я знаю цей сценарій краще, ніж серіал.
Ти даш красиво, але зарядку залишила.
Значить, камбек не пропав. Я не ідеальний.
Це навіть не новина. У мене стільки мінусів, що це вже знижка оптова.
Але твої претензії теж не музейний експонат.
Ти сваришся зі мною так, ніби це твій улюблений жанр.
Ти хочеш, щоб я слухав? Я слухаю секунд сорок.
Потім мозок каже: "Брат, готуйся, буде довго".
Я киваю головою, роблю вигляд, все зрозумів, а через п'ять хвилин питаю: "А ми через що взагалі посварились?" Ми
не пара, ми стартап із високим ризиком.
Інвестиції в почуття, прибуток нестабільний.
Ти мій головний стрес, я твій головний баг.
Разом ми катастрофа, але красиво.
Фак! Я головний по твоїх проблемах.
Ти головна по моїх нервах. Між нами любов, як бій без правил.
Хто кого перший, той і програв.
Ти кажеш: "Ди!" Я кажу: "Не можна, бо без тебе навіть кава не допоможе".
Ми знову сваримось, ніби це спорт, а потім миримось.
І знову рекорд. Ти виставила сторіс: "Нарешті я вільна".
Я поставив лайк. Романтика стабільна.
Ти видалила сторіс. Я зрозумів, натяк.
Через дві години нова. Деякі люди загадка.
Я напишу першим. Принципи, гордість, характер.
Через сім хвилин: "Привіт, як ти?" Ну який я стратег, бляха?
Ти відповідаєш: "Сухо, норм". Я читаю це нором і бачу там роман на сто томів.
Можемо розійтись красиво, як дорослі.
Але хто тоді буде лайкати мої дурні пости?
Хто буде казати, що я знову все роблю не так?
Хто буде забирати мої футболки і кофти оверсайз?
Я не святий. Ти теж не янгол із небес.
У нас любов із побічним ефектом стрес.
Але якщо вибирати між тишею і тобою, я краще посварюсь, бо без тебе занадто спокійно.
Я головний по твоїх проблемах.
Ти головна по моїх нервах. Між нами любов, як бій без правил.
Хто кого перший, той і програв.
Ти кажеш: "Ди!" Я кажу: "Не можна, бо без тебе навіть кава не допоможе".
Ми знову сваримось, ніби це спорт, а потім миримось.
І знову рекорд.