Tayemno, Назарій Рубель - Згадаєм, Як Радіти

Колись лиш
Кілька гривень у кишені, а ми радіємо
Наче навіжені
Тепер свій дім нове авто.
Та
Все не те.
Та все не то
Удвох старанни йшли так до мети та
Поступово загубили час, де разом ми
Напевно щастя було не в грошах, а в близькості і спільних вечорах
Давай згадаємо, як радіти
Як нам хотілось просто жити
На двох один багети теплий чай
А щастя билоче.
[Спів
Через крає
Тоді нас у родитину затягло
Вже все не те, вже все не то
Хотіли мати все на світі
Та розучилися радіти
Ми розучилися радіти.
О бути щасливими, як діти
Ми розучилися радіти.
Оо
Ми розучилися радіти
Звернули вчора у знайомий двір
Там все так само все залишилось
Без змін.
Стоїть кіоск та ж вивізка висить.
Дітвору щось на лавці веселить
Багет купили, як колись на двох.
І теплий чай, що зігрівав обох
Згадали час, як юними були і наші
Поцілунки в літні вечори
Давай згадаємо, як радіти
Як нам хотілось просто жити
На двох один багети і теплий чай.
А щастя било через край
Тоді нас у рутину затягло.
[Спів
Вже все не те, вже все не то
Хотіли мати все на світі
Та розучилися радіти
Ми розвчилися радіти
Ми розучилися радіти
Бути щасливими, як діти
Ми розчилися радіти
Бути щасливими, як діти
О, певно, не дім, не гроші, не авто.
Зробили так, що все тепер
Спів] не то.
Ми просто поспіхом щодня
Відклали нас, але [спів] дарма
Давай на кілька днів сховаємось від всіх
Знову згадаємо, що таке є сміх
Знайдемо час лише для нас
Наш вогник досі непога
Давай згадаємо, як радіти
Будемо щасливими, як діти
Будемо щасливими, як діти
Будемо щасливими
Як діти